Дияконські свячення Миколи Пантуса

В суботу, 27 червня, в храмі св. Олександра, відбулась урочистість дияконських свячень клерика Вищої Духовної Семінарії у Ворзелі, Миколи Пантуса. Святу Месу очолив єпископ Віталій Кривицький у співслужінні з єпископом Олександром Язловецьким та священниками, які приїхали до Києва,  разом молитись та дякувати Богу за нового диякона.
Звертаючись до присутніх  з проповіддю,  єпископ Віталій підкреслив функцію, покликання та місію диякона у Церкві.
«Дивимось на Миколу, який прийме свячення дияконату. Багато тих, хто його знає, може сказати: «він ще такий молодий».  Пророк Єремія,  коли його Бог кликав говорив: «я ще такий молодий».  Натомість Ісус,  мав би довго шукати довго людину, якій би доручив бути скелею, на якій буде збудована Церква. Але він приходить до простих рибалок, які вміють залишити все і піди за Вчителем. Так було з учнями, які захотіли наблизитись до Ісуса. Вони хотіли увійти в його щоденність і питали - де ти живеш? Вони побачили і захотіли залишитись в тій місії, яку Ісус пропонував. Диякон - це людина, яка вже придивилась до того де живе Ісус. Людина, яка пізнала де живе Бог, де Він промовляє, людина, яка вміє відрізнити речі світу від речей,  які відносяться до Бога.
Диякон покликаний до того, щоб служити. З часів перших християн - диякони були призначені до служіння. Господь кличе тебе, Миколо,  щоб ти став Його слугою. Він кличе тебе у важкий час. Час, у якому заникає служіння. Господь тебе покликав. Ти знаєш,  де Він живе. Бачиш Його у вівтарі. У бідних людях, які просять про допомогу. Господь кличе, щоб  ти давав приклад служіння. Господь кличе тебе до служіння у таїнстві.  Ти зможеш асистувати при укладені подружжя, зможеш хрестити, зможеш проголошувати Боже слово.
Це все не виконання певної роботи. Це служіння, якому немає межі. Господь кличе до служіння біля вівтаря, у молитві.  Будеш служити молячись за всю Церкву, проповідувати біля вівтаря, проповідувати своїм життям.
Дияконат не є метою. Священство так само не є метою. Єпископство, хоч є найвищим щаблем свячень,  теж не є метою.
Метою є небо. Нехай все що будеш робити, буде зроблене для слави Бога і для власного спасіння.
Господь своїх не залишає. Тож будь у Його спільноті та проповідуй Його всім своїм життям».
Після проповіді кандидат до свячень дияконату присягнув єпископу, що збереже целібат, послух та що буде молитися Літургію Годин. Після цього лежачи хрестом на підлозі та просячи заступництва святих, молився за Церкву, а вся присутня Церква молилася про потрібні благодаті для майбутнього слуги вівтаря. Після Літанії до Всіх Святих наступило покладення рук та консекраційна молитва.
Потім новий диякон одягнув дияконські літургійні шати, а єпископ вручив йому книгу Євангелії.
На завершення диякон Микола подякував усім присутнім, особливо єпископу, батькам, рідним, семінарійним вихователям, священникам та всім присутнім, які цього дня приїхали розділити з ним радість.

Дияконе Миколо, нехай Всещедрий Господь дарує тобі своє благословення й натхнення у  служінні.