Францисканці – католицький жебрачий Орден
Офіційна його назва Орден Менших Братів.
Заснований св. Франциском з Ассізі в Італії в 1209 і затверджений буллою „Solet annuere” 29 листопада 1223 року Папою Гонорієм ІІІ . Незабаром Францисканський Орден набув поширення і в інших країнах Західної Європи. Статутна вимога бідності відносилася у францисканців не тільки до членів Ордена, але і до Ордена в цілому. Францисканці жили не в закритих монастирях, а між людьми, мандрували, проповідували на мові простого народу бідність і аскетизм, займалися добродійністю. Це сприяло їх популярності і притоці пожертвувань. Виникнувши на противагу тогочасної церкви з її багатством і розкішшю, Орден з часом перетворився на надійне знаряддя захисту і відбудови Церкви: францисканці вели боротьбу проти єресі. У 1256 вони отримали право викладання в університетах. Францисканці займалися також місіонерською діяльністю. У XVI-XVIII століттях вони були вигнані з деяких країн. В даний час є одним з впливових католицьких Орденів. У його веденні знаходиться ряд вищих учбових закладів, зокрема університетів, місіонерські і благодійні організації, і інше. На чолі Ордену є Генерал (Генеральний міністр), що обирається на 6 років. Орден ділиться на Провінції, на чолі яких є Провінціали (Провінціальні міністри), що обираються також на 6 років. Помічниками для їх є Віце-провінціали. Провінція ділиться на Чернечі доми (спільноти), на чолі яких є Гвардіани (Настоятелі), що обираються на 3 роки. Чернечу спільноту творять Брати, котрим повірені різні обов’язки в Домах та Парафіях реалізуючи францисканську харизму у світі. В Ордені Св. Франциска з Ассізі існує і жіночий францисканський Орден (Сестри Клариси), а також Францисканський Орден Світських, для братів та сестер, котрі живуть у світі, у своїх сім’ях. Гілками Ордену Менших Братів є: Орден Менших Братів Конвентуальних, котрий почав так називатися і набирати свою структуру після того, як ті ж самі Менші Брати почали переходити з околиць міст у міста, будуючи при цьому Конвенти. Розпочався цей процес ще за життя Франциска. Орден Менших Братів Капуцинів, котрий почав своє існування у 1525 році, коли троє італійських братів францисканців обсервантів об'єдналися в одному прагненні докладніше наслідувати св. Франциска і його перших товаришів. Повстання нового Ордену мав свій початок у тому часі, коли в католицькій церкві назрівали різні реформи. Це вплинуло також і на Орден Менших Братів, в котрому, окрім декількох інших, появилися два основних напрямки: брати францисканці обсерванти і брати францисканці реформати. З того часу у поточній мові, щоб розрізнити братів францисканців з часом почали називати братів: обсервантами, реформатами, конвентуальними, капуцинами. У Польщі в Кракові, від назви францисканського дому і костелу під опікою св. Бернардина, який започаткував у 1454 році св. Іван Капістран, пішла також назва бернардини, яка увійшла в назву обсерванської Провінції. В такий спосіб повстало велике францисканське дерево, францисканська родина зі своїми плодами: науковцями, блаженними та святими. 4 жовтня 1897 року на урочистість св. Франциска Ассізького, папа Леон ХІІІ оголосив конституцію „Felicitate quadam”, якою поєднав 4 групи францисканців: братів з обсерванським уставом (обсервантів, босих, бернардинів) з братами реформатами, алькантаринами та реколектами, скасовуючи цим самим ці назви з наказом вживати тільки одну для єдності в Ордені – Менші Брати. 5 жовтня 1897 року в Генеральній Курії Ордену кардинал Серафим Ванутеллі оголосив цю конституцію та унію в Ордені Менших Братів, і представив новий уряд Ордену номінований Папою римським.
На українську землю перший францисканець, менший брат, прибув в 1245 році, з місією від папи призупинити татарську навалу, які зайняли майже цілу Азію та рушили на Європу. Різна доля братів францисканців чекала на цій землі: татарські напади та пограбування, козацькі війни, касата монастирів російською імперією, але найбільшою трагедією для Ордену та Церкви в Україні, і всього українського народу була тоталітарна система комуністичної влади, зі своєю ідеологією та голодомором, з якої залишився тільки один францисканець Мартиніан Войцєх Дажицький, великий місіонер Римсько-Католицької Церкви, відновитель францисканського Ордену в Україні та отець духовний Провінції.
Першим кроком після повалення атеїстичного режиму було відновлення церковних структур і у 1993 році утворення Кустодії св. Архангела Михаїла в Україні, дякуючи Братам польської (бернардинської) Провінції Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Кракові. Наступним кроком було 17 червня 2004 року проголошення нової наймолодшої в Ордені францисканської Провінції.
Провінція св. Архангела Михаїла сьогодні радіє з покликань і налічує 17 чернечих домів та 81 францисканця.
Адреса Курії Менших Братів:
Провінція Св. Архангела Михаїла
вул. Київська, 4 10014
м. ЖИТОМИР
Тел.: (+380-412) 42-12-74
Тел./факс: (+380-412) 41-87-65
secprov@ofm.org.ua – Секретаріат Провінції (Курія)
minprov@ofm.org.ua – Міністр Провінції (Провінціал)
vicprov@ofm.org.ua – Вікарій Провінції (Віце-Провінціал)
За матеріалами: http://ofm.org.ua