17 РІЧНИЦЯ ЗАСНУВАННЯ ДІЄЦЕЗІАЛЬНОЇ МІСІЙНОЇ СЕМІНАРІЇ « REDEMPTORIS MATER» В М.КИЇВ

14 вересня на свято Воздвиження Всечесного Хреста, нас відвідав Ординарій нашої Дієцезії єпископ Віталій Кривицький. У Вігілію цього свята у 2003 році під час конвівенції семінаристів у Порто-сан-Джорджіо в Італії,  на прохання єпископа Яна Пурвінського була сформована перша група семінаристів, яка створювала семінарію Redemptoris Mater в Києві, в якій готуються пресвітери для Нової Євангелізації.

Ми розпочали святкування спільною Євхаристією. Згідно зі словами псалму «Не забувайте Господні діяння» (Пс 78) було це для нас нагодою згадувати те, що по-людськи здається неможливим, а саме нашу хрупкість в якій Господь являв свою міць. Він дозволяв на різні труднощі, наші слабкості, саме для того, щоб показати, що Він є Той, який хотів конкретно цю семінарію, і Він є автором цього діла. Видимим знаком Його провидіння був знак нашого зібрання, а саме присутність Єпископа Віталія, наших форматорів,  рукоположених пресвітерів з нашої семінарії, які вже служать в Новій Євангелізації по різним куткам України, братів і сестер зі спільнот Неокатехуменальної Дороги, які живучи разом з нами служать у повсякденному житті, і теж семінаристів, які саме цього дня розпочали новий навчальний рік. Всі ці знаки давали нам велику радість і згадування Його дармової любові та вірності наділяючи нас відвагою йти вперед.

У гомілії Отець Єпископ підкреслив важливість хреста, який дає нам Бог не для того , щоб нас пригноблювати, але щоб серед наших слабкостей і нездібностей являти Себе і свою славу : «Для нас найголовніше у щоденності не просто звикати до хреста, щоб він став для нас рутиною, але звикати до цієї дороги, до якої Господь запрошує нас».

Після святкової Євхаристії Його Преосвященство освятив новий хрест в нашій їдальні. Місце цього хреста не є випадковим, адже його любов не обмежується стінами каплиці, але проявляється в служінні братам, щоб могли її досвідчувати. Отже, у відкритих руках розіп’ятого Христа можемо бачити, що Він огортає нас своїм служінням аж до смерті, щоб ми не жили для самих себе, але з вдячності могли віддаватись у служінні спільноті Церкви.

Радісне святкування закінчили спільною вечерею.

Семінаристи Тірпак Сергій і Кледзік Станіслав.