До сьогоднішнього дня вся дієцезія готувалась дуже довго. І ось цей день настав – урочистий день святкування 700-річчя відновлення Київської дієцезії.
Святкування розпочалося урочистим привітанням нового Апостольського Нунція в Україні архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса на порозі кафедрального храму св. Олександра.
Дорогих гостей в Україні заведено вітати хлібом та сіллю, тому каравай вручили також архієпископу.
Архієпископ Мечислав Мокшицький пригадав про ювілеї цього року та заохотив дякувати Богу за Його великі діла. Було зачитано рекомендаційний лист від кардинала П'єтро Пароліна та вручено вірчі грамоти. У своєму слові до зібраних архієпископ Вісвальдас Кульбокас нагадав, що він представляє Святішого Отця та нагадав, що Папа заохочує пастирів та вірян в Україні бути носіями надії та радості.
Продовженням святкування було представлення альбому, який видано з нагоди Ювілею. Отець Павло Вишковський представив альбом, у якому міститься інформація про віхи історії локальної Церкви (становлення дієцезії, відносини з державною владою, доля католицьких святинь), територіальний поділ та чернечі спільноти, які діють на терені дієцезії. Ілюстроване видання нараховує 200 сторінок та містить фрагмент історичної булли Папи ХХІІ про призначення нового очільника дієцезії.
ПОЧАТОК СВЯТКУВАННЯ В ФОТО
Святкова Євхаристія за участі єпископів України та священників дієцезії, богопосвячених осіб та вірян з усієї дієцезії, яку очолив єпископ Віталій Кривицький, була звершена за дієцезію та стала подякою за 700 років існування дієцезії та за кожну людину, яка творила цю історію.
У своїй проповіді єпископ підкреслив: «Святкування ювілею, це не тільки святкові заходи. Це час усвідомлення своєї тотожності. Хто я? Навіщо я тут?
Ювілей – це час звітування за пройдений етап. Сміливість стати перед правдою.
Досліджуючи історію нашої дієцезії ми повинні визнати, що не завжди мали час смак лози, яка гідна тієї любові, яку отримала від Господа.
І тому, звітуючи нашу складну історію вміймо сьогодні розрізняти випробування, які приходили внаслідок нашого неякісного плоду для вічного життя, від тих, коли Господ давав підрізати Його виноградник від пихи, бажання літеплого життя, комформізму.
Наша дієцезія майже ніколи не була багатою – якщо говорити про добра цього світу. Віряни весь час переживали війни, пожежі, насилля. Нам не дано було прив’язатися до земних благ так, якби ми мали тут залишитися навічно.
Христос в Євангелії відкриває нам таємницю нашої вітальності та плідності. Тільки якщо будемо гілками у Ньому – тоді принесемо достойний плід. Все, що є безплідним і неякісним – загине.
І навпаки, якщо ми знаємо Ісуса, якщо навчені Його Слову, зустрічаємось з ним регулярно у Святих Таїнствах, перебуваємо у спільноті Церкви – наш плід триває!
Відчуймо себе сьогодні Божим виноградником!
Христос – голова Церкви, дієцезії, парафії, спільноти, родини.
Слова, які супроводжують нас у Ювілейному Році:
РАДІЙТЕ
Радіймо кожній душі, яка спасається у спільноті нашої партикулярної Церкви. Радіймо, що перебуваючи у Христі, наші імена записані у небі.
МОЛІТЬСЯ
Молімося одне за одного, молімося за тих, хто переживає депресію, молімося за молодь, яка завтра понесе тягар відповідальності за нашу дієцезію.
ДЯКУЙТЕ
За все і повсякчасно!
За те, що розуміємо, і до чого можливо ще не дозріли.
Дякуйте за ваше покликання, бо у нього дозріває плід на вічне життя!»
На завершення Святої Меси до всіх зібраних гарною українською мовою звернувся архієпископ Вісвальдас : «Сьогодні святкуємо не лише ми, які присутні тут, а й ті, хто жив і працював тут у минулому. Ми також несемо відповідальність перед тими, хто прийде після нас. Це дбання про духовне та матеріальне... Тому ми просимо Господа заохочувати та надихати наші вчинки, керувати нами у всьому, компенсувати наші недоліки Його милістю та допомагати там, де ми людськими силами не в стані дійти. Це моя молитва та побажання для вас!»
На завершення Святої Меси під час святкування 700-річчя Київсько-Житомирської дієцезії, єпископ Віталій Кривицький уділив папське благословіння, яке було пов'язане з отриманням повного відпусту за звичайних умов. Після цього відбулося виставлення Пресвятих Дарів та молитва за дієцезію, присутні прославили Бога за Його діяння гімном "Te Dеum". 
Після молитви у храмі відбулось продовження святкування на площі перед храмом. На сцені вже створював святкову атмосферу гурт "Rejoice" з Житомира. У парку поруч зі сценою була представлена діяльність рухів та спільнот, які діють у дієцезії.
Під час святкування також було представлено новий герб Київсько-Житомирської дієцезії, авторства італійця Джухеппе Кватроккі. Єпископ Олександр Язловецький пригадав завдання герба та пояснив елементи та символіку, які бачимо на гербі. На гербі містяться обов'язкові елементи такі як: пасторал, мітра, процесійний хрест та щит. Блакитний колір на щиті символізує святість та небеса, він також вважається марійним кольором. На цьому блакитному полі зображена зірка, яка символізує Пресвяту Діву Марію, адже Матір Божа Бердичівська є покровителькою Київсько-Житомирської дієцезії. Також на блакитному фоні зображений меч, який символізує архангела Михаїла (покровителя Києва, адже останнім часом катедра була перенесена до Києва). На зеленому полі (зелений колір символізує надію, нове життя) зображена виноградна гілка (про яку ми чули під час Літургії Слова на урочистій Євхаристії), яка символізує Київсько-Житомирську дієцезію, що приносила плід у мучениках за віру, покликаннях та вірянах. На гербі також зображений пасторал. Він є особливим тому, що зображує пасторал, який належав київським єпископам, однак за часив переслдувань був вивезений до Польщі. Саме його в 1991 році у дар отримав єпископ Ян Пурвінський від митрополита з Перемишля Ігнатія Токарчука.
Розважальна програма включала також виступи гуртів "Rejoice" з Житомира, "Світло в ночі" з Києва та "Савіо" з Житомира. Під час вікторини усі охочі мали змогу перевірити свої знання з історії дієцезії та отримати пам'ятні подарунки.