Вербна Неділя в Житомир

Тепер все інше. Вербна неділя в Житомирі була також іншою. 
Урочисту Святу Месу в храмі св. Софії очолив єпископ Олександр Язловецький. 
На початку Святої Меси єпископ зазначив, що: "У нас немає пальм, це тільки ось спільнота привезла, а ми зустрічаємо Спасителя вербами. І нам, з одного боку, радісно, а з другого боку, це як проводжати рідних до війська…




Ось, близька людина іде захищати Батьківщину, і що з нею буде?.. Так само і ми з вами: вітаємо Христа — і немовби водночас проводжаємо його: до Єрусалима, де Він має страждати, де Йому треба померти. Це і радісно, і зовсім не радісно. Фактично, вітаючи сьогодні Христа, ми з вами погоджуємося іти з Ним не тільки в радісних моментах. Тримаючи ці вербові галузки, ми тим самим показуємо Христу, що ми готові бути з Ним, як у подружжі: «і в радості, і в горі». Дуже гарно це висловив св. Тома Апостол. Дізнавшись, що Христос іде страждати, він не сказав: утікаймо, або: а ми проти, або: а чого страждати? Він сказав те, що є гарним визнанням віри: «Ходімо і ми, щоб із Ним разом померти».


Ми сьогодні кажемо Господу, що і ми підемо, щоб страждати. Ми сьогодні погоджуємося на хрест і страждання. У християн є як радощі, так і смутки, тобто хрести, і ми на ці хрести погоджуємося. Ми їх не хочемо, ми просимо в Господа — забери їх, так як і Ти про це просив Небесного Отця: «Забери від Мене цю чашу». Але якщо така Твоя воля, то ми на це погоджуємося. Ми погоджуємося і на свій особистий хрест, і на той, що спіткав нашу Батьківщину. Ми всі молимося про мир для нашої батьківщини, просимо: Господи, зупини цю війну, дай нам швидку перемогу! — молимося за наших військових, — але також ми погоджуємося на хрест. Погодитися на хрест означає, можливо, не розуміти його — бо хто розуміє страждання і смерть? Але це означає не відкинути Господа і бути разом із Ним. Ми сьогодні кажемо: Господи, ми не тільки зараз тут, але й підемо за Тобою, Твоїми слідами. Ми не покинемо Тебе на хресній дорозі, ми не залишимо Тебе й під хрестом! Хоч би що сталося нам чи нашій Батьківщині, але ми будемо стояти біля Тебе. Ми Тебе не зречемося.
В часі проповіді було прочитане звернення єпископів України
А на завершення Меси було відспівано заклик Суплікацій. 
Святий Боже, Святий кріпкий, Святий безсмертний,
помилуй нас.
Від мору,  голоду,  вогню і війни,
врятуй нас, Господи.
Від наглої  та  несподіваної смерті
вбережи нас, Господи.
Ми, грішні,  Тебе, Бога, просимо:
вислухай нас, Господи. 
Кожне слово цієї молитви, як ніколи актуальне для кожного українця. 
Від війни, визволи нас Господи.