Зустріч сестер дієцезії з єпископом Віталієм

Як квіти різних кольорів та ґатунків роблять поле прекрасним та різнобарвним, так різні згромадження  і ордени в дієцезії збагачують її своїми харизмами та дарами. А щоб укріпитись силою до служіння, потрібно постійно формуватись та відновлюватись. Саме з такою метою, 5 грудня, до Вищої Духовної Семінарії  у Ворзелі приїхало більше ніж 70 сестер з цілої дієцезії.

Спочатку була конференція бр. Блажея Суски OFMCap, в якій він говорив про різні способи та можливості співпраці між єпископом та богопосвяченими особами. А щоб ця співпраця була плідною, треба почати від себе,  від свого серця, яке має бути близько Бога. «Коли Бог створив серце людини, Він прикрив його ребрами, які виконують захисну функцію. Але створюючи іншу людину – Бог виймає ребро, відкриваючи тим самим доступ до серця, щоб воно було незахищеним, відкритим. Відкритим на зранення, відкритим на біль, відкритим на іншу людину. Коли Бог відкриває серце – ми стаємо здатними любити». І здатності любити ми маємо вчитись щодня.

Наступним, дуже приємним і теплим пунктом програми, стала зустріч сестер з єпископом Віталієм Кривицьким. Під час розмови єпископ хотів почути питання та очікування сестер, а також, висловив прохання, щоб сестри були «матерями» там, де Господь їх поставив в даному моменті – в тій парафії, де служать, у спільноті, серед людей, до яких посилає їх Провидіння.  Майже дві години спілкування пролетіли непомітно.

Кульмінацією та центром цього дня стала Свята Меса. В проповіді єпископ Віталій говорив про прагнення миру, про наше будування миру на своєму місці. В світі, де панує неспокій, важливим є бажання творити єдність, бажання співпраці для добра.   

Спільний обід став можливістю радіти зустрічі, а несподівана поява святого Миколая та його помічників - була приємним сюрпризом для усіх зібраних. Як годиться, Миколай запитував, чи всі були слухняними. Упевнившись, що непослушних не було - єпископ, священики та всі сестри отримали солодкий подарунок.

Повертаючись до своїх домівок, щоб творити єдність та нести любов, не було тих, які б виїжджали зі стін Ворзельської семінарії ненаповненими новими силами.