СЛУГО ДОБРИЙ І ВІРНИЙ, УВІЙДИ В РАДІСТЬ ПАНА СВОГО

21 січня, близько 14 год, сумна звістка облетіла дієцезію – до Господа відійшов о. прелат Людвік Камілевський. Священик, який все своє життя, вірно служив Господу, не жаліючи себе. Увечері, у вівторок, тіло було привезено до Житомира, де всю ніч тривало молитовне чування біля труни того, хто завжди мав для всіх час, добре серце та руку допомоги.  Храм св. Вацлава, в якому він служив останні 17 років востаннє прийняв свого служителя, огортаючи його молитвою вірних парафіян. Від ранку 23 січня до храму з’їжджались люди з усіх куточків Житомира, бо не бракує тих, хто відчув на собі доброту та батьківство о. Людвіка. 
Від 2001 року, не покладаючи рук, він віддано служив цій парафії, відбудовуючи її з руїн, які зашились від ковбасного цеху. А сьогодні – цей, відновлений його руками храм, є прикрасою мікрорайону Крошня в Житомирі. Він відновив не лише матеріальних храм, він віддано служив живій Церкві, шукаючи та служачи людям.
Святу Месу очолив єп. Станіслав Широкорадюк, єп. Ян Пурвінський та численно зібрані священики з цілої дієцезії. Море квітів від людей, а ще більше море живих сердець, які хотіли попрощатись з тим, кого любили і поважали.
Під час проповіді єпископ Ян пригадав біографію о. Людвіка та його життєве кредо.
«Священик – велике слово. Священик – це той, хто присвячує себе, бо не буває священства без посвяти. А вона потребує багато сили. Але її сила в присутності Христа, який обіцяв, що не залишить людину. І таку віру мав о. Людвік. Він колись промовляв, колись розгрішав, хрестив дітей, благословляв подружжя, уділяв таїнств, молився разом з парафіянами, укріпляв їх Тілом Христовим.  О. Людвік молився за вас. Все це робив для добра Церкви. Тепер, він потребує тільки молитви, бо з собою може забрати тільки добрі діла, а їх він учинив немало.

Дорогий брате Людвіку! Дякую тобі за те, що відкликався на дар священства, за те, що майже 45 років вів Люд Божий до Царства Небесного, незважаючи на свою хворобу – ти підняв парафію, відродив її, залишив приклад священицького життя. Сьогодні ми просимо, щоб Бог тебе винагородив вічним життям!»

На завершення Святої Меси, слова подяку лунали від о. кан. Віктора Маковського, теперішнього настоятеля парафії св. Вацлава. Він сказав, що парафія тепер  має ще одного заступника на небі, якому небайдужі проблеми цієї парафії. Віримо, що отець прелат буде просити у Бога за житомирську парафію.

Від імені родини слова вдячності висловив о. Франциск Ботвіна, племінник отця Людвіка.

Сльози  та сум на очах людей, але віримо, що зустрінемось з нашим дорогим отцем Людвіком у небі.
Перед уділенням благословення єп. Станіслав Широкорадюк, дякуючи всім зібраним, наголосив, що в Церкві є потрібні не тільки молоді священики, не тільки ті, які мають сили і енергії. Церква також портебує хворих священиків, страждаючих, немічних. І за всіх них, ми маємо не уставати в молитвах, особливо довіряючи Богові померлих священиків.
Дорогий Отче, до зустрічі у небі!

Тіло о. Людвіга Камілевського спочине на кладовищі в Полонному, у його рідній місцевості. Похоронна Свята Меса відбудеться у Полонному в четвер, 24 січня,о 12. 00.