Парафія Знайдення Хреста Господнього (Чуднів)

Чуднівський костел та монастир постали у ІІ-й половині XVIII ст. зусиллями фундації князя Сангушко, надвірного Маршала Великого Литовського Князівства. У 1787 році брати гостинно приймали польського короля Станіслава Августа, котрий, їдучи до Канева на зустріч з царицею Катериною ІІ, відвідав монастир у Чуднові. Як пише хроніка, король Станіслав Август був на св. Месі та на обіді, а також залишив щедру пожертву для бідних містечка.

Спочатку чуднівський дім братів-францисканців був лише філіальним домом. У 1789 році його було піднесено до рівня гвардіанату та конвенту. У чуднівському домі було небагато братів, на відміну від інших францисканських домів Руської Провінції. В 1790 році там було лише 4 брати-священники, котрі дбали про розвиток бібліотеки при монастирі та виголошували проповіді.

З 1800 року брати почали провадити при монастирі маленьку сільськогосподарську школу. У 1818 році число братів збільшилось до десяти, а у 1831 році із Дубна до Чуднова було перенесено чернечі студії, оскільки в Дубно половина монастиря відійшла на нужди шпиталю. На жаль, ці студії у Чуднові не встигли отримати розвитку, бо в 1832 році чуднівський конвент скасували. Причиною була мала кількість братів — після 1812 р. їх стало менше восьми, і, згідно з російським правом, цього було достатньо, щоб ліквідувати дім.

За часів панування загарбницької влади СРСР костел і монастир розібрали майже до фундаментів. Залишилася лише одна стіна, яка колись була частиною чуднівського монастиря.
Парафіяльна спільнота у Чуднові відновилася лише 1990 року. Спочатку парафіяни збиралися на св. Месу у звичайній хаті, а коли вдалося повернути частину будівлі колишнього монастиря, вірні почали збиратися там на спільну молитву. На даний час чуднівська парафія нараховує приблизно 60 практикуючих католиків.