завершився XXIX Дієцезіальний день молоді

Зібрання юних, активних, небайдужих, творчих, патріотичних гостей з різних парафій нашої дієцезії відбувалося впродовж трьох днів і було насичене і за програмою, і за сенсами, які вкладалися в організацію і, сподіваємося, за плодами для країни та для Церкви.
Милосердя — головне слово і ключове поняття, якому був присвячений день молоді.
Милосердя, як втілення християнської любові.
Милосердя, як дії, що втілюють нашу внутрішню потребу служити ближнім. Милосердя, як спосіб мислення і життя.


"Милосердя" було темою конференції, яку проголосила юним учасникам сестра Франциска Туманевич.
Милосердю був присвячений подальший квест з кількома локаціями, на яких інформація гармонійно поєднувалася з практичними завданнями. Ці завдання для молодих людей приготувала команда з Національного офісу Caritas-Spes Ukraine. Кожен квест був дуж символічним та наблизити молоді різномаїття всього того, що можна робити з милосердя. А після обіду програма містила навчання на створення справжнього проєкту, який можна організувати у своєму місті. і як наслідок цієї командної праці — представники трьох міст виграли гран на 15 000 для втілення своїх ідей милосердя та покращення життя.


Про милосердя з молоддю розмовляв і єпископ-ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький.
Вже стає традицією вечірня неформальна зустріч єпископа з молоддю, де єпископ Віталій відповідає на всі питання молодих.

Ми всі напам'ять процитуємо обов'язки милосердної людини: голодного нагодувати, спраглого напоїти, голого одягнути, недужого відвідати, померлого поховати.
Та в часі жорстокої війни масштаб цих обов'язків помножився стократно.
Сподіваємося, що дні, проведені у Зарічанах, допомогли кожному з присутніх дещо зрозуміти, дещо усвідомити, на деякі складні питання віднайти відповіді.
Саме нашій молоді належить відбудовувати Україну після перемоги, бо вона, молодь, є майбутнім і нашої країни, і нашої Церкви. Нехай молоді люди роблять це на засадах любові. Милосердної та дієвої любові.

Дуже символічним стало отримання з рук єпископа хрестика з Вифлеєму, як символ послання, символ вибрання та пригадуванням про ці дні молоді, які відбулись в дуже непростий, але благословенний Богом час.