За традицією, у Пасхальне Надвечір’я, перед головним входом до собору св. Олександра, єпископ Віталій Кривицький освятив освятив пасхальний вогонь та Пасхальну свічку, яку диякон на чолі процесії у повній темряві вносив до храму, три рази зупиняючись і співаючи: «Світло Христове», а вірні відповідали: «Богу подяка». Одночасно вірні запалювали від пасхальної свічки свої свічки і незабаром увесь собор був осяяний світлом Христовим.
Разом з єпископом Віталієм Кривицьким урочисту Месу служив Архієпископ Святослав (Шевчук), його секретар та священники парафій св. Олександра і св. Франциска з Асізі.
Потім диякон заспівав стародавній гімн Екзультет і розпочалась Літургія Слова, яка була особливо щедра на читання Слова та псалми, охоплюючи усю історію спасіння. І ось вперше після Великого Посту залунало радісне АЛІЛУЯ.
У проповіді єпископ Віталій сказав, що Ісус запрошує нас, не зважаючи на стільки болю, страждання, труднощів навкруги, подивитися ширше, глибше, і далі йти з Христом, подивитися у перспективу вічного життя, яка дає нам Господь і в якому ми зустрінемо тих, кого втратили тепер.
Після проповіді відбулося освячення хрестильної води, віряни із запаленими свічками визнали віру, а єпископи покропили присутніх освяченою водою.
Перед закінченням св. Меси єпископ Віталій закликав вірних, щоб не наслідували жінок з Євангелія, які зі страху повернулись додому і нікому не сказали нічого про воскресіння Христа, а, навпаки, спішили до інших з радісною новиною, зі словом потіхи для тих, хто втратив надію. Також єпископ Віталій запросив блаженнійшого Святослава до слова.
Вітаючи вірян з Воскресінням, Архієпископ сказав, що найбільшою потіхою для нас є те, що ми причастилися Тіла і Крові воскреслого Ісуса і Він є в нас, Він дає нам надію і радість. І це Воскресіння було не колись, за часів Ісуса, буде не колись, на кінці часів, а саме зараз ми живемо воскресінням у єдності з Ісусом Христом.
С. Людмила Саганівська