Освячення й урочисте відкриття храму св. Миколая відбулося 6 грудня 1909 року. Поряд з храмом було збудовано дім для священиків, які працювали в цій святині. Храм, як сакральна будівля, функціонував приблизно до 1936 р. Його закрили в 1938 р., звинувачуючи священиків у веденні антирадянської діяльності.
З того часу храмова будівля була позбавлена законних господарів – віруючих. Храм був варварськи пограбований, а духовенство і парафіяни репресовані. До 1941 р. у храмі розташовувалися склади різних організацій. Під час війни у 1943 р., храмова будівля була пошкоджена артилерійським обстрілом, що викликало пожежу.
Після війни будівлю віддали в розпорядження Київського державного обласного архіву. У вежах храму містилася станція, що глушила радіохвилі БіБіСі, радіо «Свобода» та інші. 13.02.1979р. рішенням Ради Міністрів СРСР будівлю храму було названо Республіканським будинком органної музики. Наприкінці 80-х років віруючі неодноразово вимагали повернення свого храму і відновлення його сакрального характеру. Від 3 вересня 1991 року регулярно, щонеділі, віруючі збиралися під храмом.
4 січня 1992 року, більше як через п’ятдесят років, віруючі знову змогли переступити поріг свого храму. Відбулася урочистість відкриття храму. Святиню заново освятив єпископ Київсько-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський. Від цього часу духовними опікунами храму і парафії є Місіонери Облати Напорочної Марії.
25 червня 2001 року, під час свого апостольського візиту в Україну, храм святого Миколая відвідав Папа Римський, святий Йоан Павло ІІ.
На жаль храм св. Миколая досі держава Україна не віддала віруючим.
Відповідаючи на ініціативу Святішого Отця Франциска, з якою звернувся до нас у своєму посланні на Великій Піст 2018 року, в дієцезії відбудуться “24 години для Господа”, що запрошують звершувати Святу Тайну Покаяння в контексті Євхаристійної адорації.