В 1748р. на території старого польського кладовища збудовано дерев’яний костьол св. Антонія. Під час Коліївщини 1768 – 1769р. було пошкоджено.
В 1780 - 1825р. будова кам’яного костьола Успіння Діви Марії, за фундацією Станіслава Фелікса (Щенсного) Потоцького, який розпочав будову, та продовжуючи справу батька, завершив будівництво син Олександр Станіславович Потоцький. Консекрацію на вшанування Успіння Діви Марії звершив єпископ Боровський 15.08.1826р.
В 1930р. частина території кладовища відійшла до території садиби хлібзаводу з житловим будинком, де жив ксьондз – настоятель костьлу, та господарчі будинки, стайні.
В 1935р. – костьол закрили. В 1980 - 1990р. і далі, з душпастирською послугою приїжджав о. Ян Крапан.
В 1990р. о. Юзеф Павлюк ОФМ розпочав старання про повернення приміщення костьола, відправляючи Службу Божу на сходах костьола.
При спробі війти та освятити приміщення костьола в 1991р. о. Юзеф Павлюк ОБМ з декількома прихожанами були затримані на 3 дні у місцевому відділені міліції.
По довгих роках, 03.10.1991р. було зареєстровано парафії Успіння Діви Марії.
В 1998р. єпископом Ордирарієм Житомирської дієцезії було призначено постійного священика для Уманської парафії, о. Анатолія Монжиєвського.
Куплено приватний будинок по пров. Урицького (тепер пров. Аркаса), та переобладнано на парафіяльну каплицю та житло для священика.
Відповідаючи на ініціативу Святішого Отця Франциска, з якою звернувся до нас у своєму посланні на Великій Піст 2018 року, в дієцезії відбудуться “24 години для Господа”, що запрошують звершувати Святу Тайну Покаяння в контексті Євхаристійної адорації.