25-РІЧЧЯ СЛУЖІННЯ НАЗАРЕТАНОК В УКРАЇНІ

29 вересня сестри Пресвятої Родини з Назарету дякували Богу за 25 років служіння в Україні. Урочисту Святу Месу в храмі Марії Матері Церкви у Києві очолив єпископ Едвард Кава, а також священики, які працювали та працюють з сестрами. Великою радістю на цій урочистості була присутність батьків і родичів, сестер, які приїхали розділити радість святкування з Італії, Польщі, Білорусі, Казахстану,  а також парафіян з різних місцевостей, в яких працюють сестри.
Під час проповіді єпископ Едвард пригадав, що свято Святих Архангелів підкреслює харизму сестер – бути посланцями, свідчити своїм життя про Господа та не забувати про головне завдання Конгрегації – службу родинам.
Свою діяльність на території України сестри-назаретанки розпочали у 1993 році у Кам’янському, відгукнувшись на запрошення місцевого настоятеля та не побоявшись приїхати на схід України, який був такий не схожий на польські реалії. Як там живуть люди? Чим займаются і чи знають щось про Бога? Такі та багато інших питань виникало у серцях перших сестер. Але відвага, яка притаманна назаретанкам від початку існування конгрегації  - додавала сили та віри – що Господь не дає завдань більших, ніж можемо виконати.


Згодом сестри засновували ще інші будинки, працюючи в Житомирі, Кривому Розі, Чернігові, Києві, Гнівані, Малині, Херсоні, Боварах.

Змінювалась географія праці сестер, на їх очах відновлювались храми, поставали нові парафії, разом з цим змінювались обличчя сестер, які працювали в Україні. Але всіх їх об’єднувала одна ціль – поширювати Царство Боже серед себе та інших, як це нам заповідала блаженна Засновниця.
А активність – вона була і залишається різноманітною – головне поспішати всюди туди, де люди шукають Бога.

Праця в парафіях, праця з дошкільнятами у світлиці, катехиза дітей, молоді, служіння та молитва за родини – це мала частина того, чим живуть на щодень сестри. І не важливо в якій частині України б не були ми розсіяні – ми є одним цілим,  якщо пам’ятаємо, що всіх нас об’єднала Найсвятіша Родина, і всюди де б ми не були – маємо виконувати заповіт блаженної Засновниці – живучи на щодень її проханням – любові сестри мої, любові.