Під дощем, з молитвою і співом паломники входили до Бердичева. Їх зустрічали зі щирою радістю, як тих, що йдуть із серцем, повним віри та надії.
Найкраще цю мить привітання передає слово отця Віталія Козака, кустоша Санктуарію Матері Божої Бердичівської, яке він промовив на початку Урочистої Святої Меси:
Дорогі паломники!
Цьогоріч, як і завжди, ми зібралися навколо чудотворного образу Матері Божої Бердичівської, Духовного Серця України. Проте наш шлях і наша зустріч знову проходить в особливих обставинах. Уже не перший рік війна змінює обличчя нашого паломництва.
Там, де колись було море людей, тисячі сердець, що билися в унісон на площі святого Йоанна Павла ІІ, сьогодні панує тиша. Тиша, наповнена молитвою, болем і надією. Ми більше не можемо збиратися усім народом в Бердичеві, як раніше.
Але паломництво не припинилося. Воно триває. У серцях, у щоденній молитві, у кроках на передовій, у волонтерській праці, у служінні ближньому.
Ми прибули сюди не масово, а свідомо несучи свої прохання до Небесної Матері. Сьогодні ми підносимо очі до Богородиці з благанням. Веди нас шляхом надії та миру.
Просимо про мир для нашої країни, для наших сімей, для зранених душ. Надії для усіх, хто бореться, хто втратив, хто чекає, хто шукає світло серед темряви. З нами духовно ті, хто не зміг приїхати.
Наші захисники, поранені, полонені. Їхнє паломництво сьогодні через страждання. Також із нами пам'ять про тих, хто вже ніколи не стане до спільної молитви, бо віддав життя за волю України.
Ми несемо їх у серці. Просимо разом із Марією, щоб Господь поклав край цій війні, подарував справедливий мир і дав сили усім, хто наближає Його щоденною жертвою. Богородице, веди нас попри сльози, попри біль, шляхом надії та миру.
Особливо сердечно звертаюся до вас, дорогі паломники, які з різних причин не змогли бути фізично присутні тут, але приєднуєтесь до нашої молитви через католицькі мас-медіа. Для багатьох із вас паломництво до Матері Божої Бердичівської – це подій, яку ви готуєте в серці задовго. Відкладаєте справи, берете відпустки, шукаєте можливості бути тут.
Але жорстока війна змінила звичайний перебіг нашого життя. І сьогодні ви молитеся із власних домівок, на фронті, в лікарнях чи в укриттях. Проте ми глибоко переконані, у молитві немає відстаней.
Ви з нами, ми єдині в русі, і в душі, і в вірі. Ми поруч із вами, молимося за вас разом із вами. Усі ваші інтенції, вдячності, прохання, болі та надії ми складаємо до Ніг Пречистої Діви.
Нехай вона, як добра Мати, обійме кожну і кожного з вас, ведучи дорогою надії та миру.