4 лютого в парафії Святого Йоана з Дуклі у Житомирі відбулася зустріч богопосвячених осіб Київсько-Житомирської дієцезії, які здійснюють своє служіння на території Житомира та області. Захід об’єднав сестер і братів різних згромаджень, орденів та інститутів богопосвяченого життя у спільній молитві та братерському спілкуванні.
Зустріч була присвячена до щорічного святкування Дня богопосвячених осіб, який у Католицькій Церкві відзначається з 1997 року. Цьогоріч ця подія відбулася вже двадцять дев’ятий раз. День богопосвячених осіб був установлений святим Іван Павло ІІ як особливий час подяки Богові за дар богопосвяченого життя, молитви за осіб, які відповіли на це покликання, а також нагоди для глибшого усвідомлення значення їхнього служіння для Церкви і світу.
Першою частиною зустрічі стала конференція о. Микола Бєлічев MIC. Священник звернувся до присутніх, виходячи з власного досвіду служіння на початку повномасштабної війни, коли він перебував у Харкові, у парафії Святого Сімейства. Розповідаючи про пережите, він зазначив, що воєнна реальність відкрила багато глибоких духовних вимірів — стала часом випробування, але водночас і часом особливо відчутної Божої близькості. За його словами, події 2022 року показали, що стійкість Харкова значною мірою була пов’язана з живою вірою людей та їхньою готовністю звертатися до Бога в молитві. Отець Микола також наголосив на потребі внутрішньої рівноваги й турботи про себе, підкреслюючи, що служіння богопосвячених осіб у період війни має особливу вагу та відповідальність.
Після конференції відбулася адорація Пресвятих Дарів, під час якої учасники мали можливість побути в тиші та молитві перед Господом, оновлюючи свою внутрішню поставу вірності покликанню.
Центральною подією зустрічі стала Свята Меса, яку очолив єпископ-помічник Київсько-Житомирської дієцезії Олександр Язловецький.
У слові, виголошеному під час Святої Меси, єпископ зосередив увагу на суті богопосвяченого життя та його духовному потенціалі. Він підкреслив, що через це покликання відкривається шлях до глибшого єднання з Богом, зростання в особистій святості та участі в духовному відшкодуванні за гріхи — як власні, так і всього людства. Особливий наголос було зроблено на значенні заступницької молитви та на дарі постійної присутності Христа в табернакулюмах домів богопосвячених осіб, який є знаком великої довіри Бога і водночас серйозного покликання.
Після проповіді та визнання віри богопосвячені особи відновили обіти убогості, чистоти та послуху.
Зустріч завершилася спільним почастунком і братерським спілкуванням, що стало продовженням радості від спільно пережитого дня.