Відзначення ювілею 700-річчя відновлення Київської дієцезії, центральні святкування якого передбачені на 18 вересня 2021 року, є чудовою нагодою для створення дієцезіального герба, символіка якого відображатиме духовність нашої дієцезії. На жаль, невідомо чи існував дієцезіальний герб в минулому. Зберігся лише аматорський проект герба Київської дієцезії з кінця XIX століття (прибл. 1875-1900 рр.). Святкування ювілею спонукало нас до створення герба згідно правил геральдики та з урахуванням того, що рішенням Святішого Отця Франциска, від 6 червня 2021 року, катедральний храм дієцезії був перенесений з м. Житомира до м. Києва.
Отож, від сьогодні герб Київсько-Житомирської дієцезії буде виглядати наступним чином: щит розділений вертикальною лінією навпіл. Ліва сторона герба - блакитного кольору, який є символом слави, небес, святості та справедливості. Права сторона герба – зеленого кольору, який є символом надії, нового життя, приязні та перемоги. На лівій стороні знаходяться два символи: восьмикутна зірка та меч. Зірка символізує Пресвяту Богородицю, яка є покровителькою дієцезії (МБ Бердичівська). Вісім кутів зірки – вісім євангельських блаженств. Меч символізує св. Михаїла Архангела, який є покровителем м. Києва. На правій стороні герба зображена гілка виноградної лози з китицями винограду, яка є символом Божого народу, який приносить плід. Церква Христова, на наших теренах, була багаторазово переслідувана та знищувана, однак, знову і знову відроджувалася, як виноград, який обрізають. Переслідування не тільки не знищили її, але й допомогли їй принести рясні плоди, такі як: чимало мучеників, багато покликань, численні парафії та значна кількість парафіян. Всі три символи намальовані золотим кольором, який означає міць, віру та духовні багатства, які отримуємо від Ісуса Христа. За щитом разом з зображенням єпископської мітри та процесійного хреста зображений також єпископський пасторал. Саме цей пасторал отримав, святої пам’яті, Ян Пурвінський під час своїх єпископських свячень у 1991 році від митрополита Перемишля Ігнатія Токарчука. Цей пасторал вже традиційно передавався наступним ординаріям. Існує переконання, що він у минулому належав єпископам нашої дієцезії і був врятований та вивезений за кордон під час переслідувань.
З пастирським благословенням,
† Віталій Кривицький SDB
Єпископ Київсько-Житомирський