Близько тисячі людей зібралось біля храму Божого Милосердя у Житомирі, щоб пройти у процесії з Трьома Царями та поклонитись Новонародженому Господу. Добра традиція повторюється вже четвертий раз. І з кожним роком – відважних стає все більше. Бо, свідчити про свою віру, про своє християнство в дії – потрібно неабиякої відваги та мужності.
Все розпочалось о 12 годині, в храмі Божого Милосердя, урочистою Святою Месою. А о 13.30 похід почав вишиковуватись.
Перед виходом кожен отримав пісенник з колядками, прапорець, а також корону, щоб відчувати себе справжньою царською свитою. На початку ходи всі присутні привітали трьох Царів, прибулих з різних сторін світу. Ангел запросив всіх поспішати до Вифлеєму, щоб вшанувати Новонародженого Ісуса з Марією та Йосифом.
В супроводі зі священиками: о. Ярославом Ольшевським SAC, о. Юзефом Богушем SDB з Коростишева, о. Євгенієм Цимбалюком SAC, зі співом колядок всі присутні прямували до храму св. Йоана з Дуклі.
На головній площі міста, Царям хотів перешкодити цар Ірод та представники темних сил сатани, але ангельське військо перебороло сили зла. Ці біблійні сцени були приготовані та прекрасно відтворені прихожанами з цілого Житомира.
Йшовши центральними вулицями міста прекрасним свідченням віри в Живого Бога були радісні обличчя людей різних поколінь, які у свій вихідний день проміняли теплий диван та телевізор на спів колядок та живе християнство. Бо бути християнином набагато легше просто в храмі, а не на вулицях рідного міста. Але це не про католиків Житомира, які вітали людей на вулиці, а діти – отримували «справжні» шоколадні монети.
Подолавши кілька кілометрів почет зайшов до храму св. Йоана з Дуклі, де на них чекала Свята Родина. 
Царі віддали свої дари, віддавши шану Новонародженому. 
Всіх тих, хто не злякався труду та мужньо подолав свій страх та лінь, вітав настоятель парафії о. Павло Шевчук OFM, а також один з головних організаторів сьогоднішнього свята о. Ярослав Ольшевський SAC.
Хода закінчилась, всі щасливі роз’їхались по домівках, але цей день залишиться в пам’яті не тільки тих, хто йшов, але й тих, хто збоку дивився на це справжнє свято відважних та вірних Христові житомирян.