9 березня 2025 року у київській катедрі святого Олександра урочисто відзначили І неділю Великого Посту. Вже вчетверте українські католики входять у цей благословенний час молитви і покути в умовах повномасштабної війни.
Святу Месу очолив єпископ-ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький. Він звернувся до вірних з пастирським посланням, ключовою темою якого була надія на Господа в усіх труднощах і необхідність відважно протистояти спокусам і брехні диявола за прикладом самого Ісуса Христа, який був спокушуваний нечистим духом у пустелі — і здобув над ним перемогу після сорокаденного посту.
Єпископ Кривицький підкреслив, що для цієї духовної перемоги необхідно жити своєю вірою щодня, покладати на Бога всі свої сподівання та виклики і свідчити Бога, славити Його та визнавати Його уголос, не залишаючись мовчазними свідками і не ховаючи своєї віри.
«Проти лукавого ніяк не діє Біблія, яка лежить на запиленій полиці, — наголосив єпископ. — Можна стверджувати, що віра у Бога є у нашому серці, якщо тільки наші уста славлять Його щодня, співають Йому гімни прослави, дякують Йому постійно та взивають Його допомоги у потребі».
Говорячи про виклики, потрясіння та тривоги, зокрема, на міжнародній суспільно-політичній арені, єпископ Віталій наголосив на необхідності міцно триматися за Бога: «Долаючи спокусу бути частиною інформаційного шуму, віддаймо наші серця та уста Богові! Ми не зможемо і не мусимо цілком абстрагуватися від нашої визвольної війни, однак ми маємо шанс і привілей цей час випробування пройти з Господом».
На початку Святої Меси у вівтарну частину був також урочисто внесений образ Пресвятого Серця Ісуса, який протягом наступних днів перебуватиме у храмі і буде доступний для вшанування і молитви. Ця ініціатива відбувається за духовної опіки і підтримки Лицарів Колумба: протягом посту образ здійснюватиме паломництво тими парафіями, при яких є Ради Лицарів.
Богослужіння з нагоди І неділі Великого Посту завершилося адорацією Пресвятих Дарів, яку провадив єпископ Віталій, молячись разом із вірними і взиваючи до Ісуса у Його Страстях великопісним покаянним співом «Гірких жалів».
Нехай благословенне Серце Ісуса, пробите на Хресті, стане нам притулком і джерелом надії та проведе крізь Великий Піст, щоб у серці кожного з нас відбулася велика переміна!
