Останній тиждень літургійного року для київської парафії св.Олександра ознаменувався важливою подією — канонічною візитацією єпископа Київсько-Житомирської дієцезії Віталія Кривицького. Візитація розпочалася у п'ятницю, 21 листопада, у спомин Введення в храм Пресвятої Богородиці.
Варто відзначити, що цього дня Україна також відзначає День гідності та свободи — на згадку про початок Помаранчевої революції та Революції гідності, коли український народ постав на захист своїх прав і свобод, не жаліючи навіть власного життя, що дало додаткову нагоду поміркувати над тим, чим є гідність кожної людської особи, і що кожен із нас як християнин може зробити для її захисту та підтримки.
Візитація розпочалася з самого ранку, ще до офіційного початку — плідною зустріччю у монастирі гонораток з сестрами, які несуть важливе служіння у серці київського католицизму — зокрема, відповідають за підготовку дітей та дорослих до християнського втаємничення; а також зі священниками та працівниками парафії, що забезпечують її життєдіяльність навіть у складні часи. А вже ввечері місцева католицька громада офіційно вітала при вході до рідного дому свого пастиря — зокрема, наймолодші з парафіян, — після чого всі разом поєдналися довкола Господнього столу на Євхаристії.
Після Святої Меси єпископ Віталій мав зустріч зі спільнотою «Еффата», де у легкій атмосфері говорилося про нелегкі виклики сьогодення, з якими стикаються українці в часі війни, про те, як Церква і вірні можуть допомогти одне одному їх подолати, і про важливість спільнот у церковному житті.
Другий день візитації, 22 листопада, розпочався з ранкової Святої Меси. Цей день у церковному календарі позначено спомином святої Цецилії, мучениці; на державному ж рівні цей день був Днем пам'яті жертв голодоморів, коли ми вшановуємо відомих і невідомих нам жертв червоного терору, які прийняли мученицьку смерть за сам факт свого існування і буття тим, ким вони є — як гинули й продовжують гинути християни на початках існування Церкви і сьогодні; як сьогодні гинуть українці від рук того самого агресора і загарбника. Під час Святої Меси та по її завершенню спільнота на чолі з єпископом Віталієм особливим чином молилася за померлих, просячи Господа дарувати їм прощення гріхів та вічне спочивання, а також благала про дар справедливого миру для нашої землі.
Після завершення Святої Меси розпочався насичений другий день канонічної візитації, сповнений зустрічей та подій. Єпископ Віталій зустрівся з дорослими особами, які готуються приступити до Першого Причастя, свідомо обравши для себе єдність з Католицькою Церквою. Давши їм пастирські настанови, єпископ висловив цим людям свою підтримку та заохочення і запевнив у своїй молитовній допомозі. Далі відбулася зустріч зі ще однією спільнотою: місцевою громадою Лицарів Колумба, найбільшою в світі мирянською чоловічою організацією, метою якої є укріплювати віру у своїх сім'ях, громадах і власних серцях, а також захищати святість життя й допомагати нужденним. У довірливій та відкритій атмосфері Лицарі поділилися з єпископом викликами та потребами своєї спільноти, а також розповіли про деталі й особливості свого служіння в українських реаліях сьогодення.
Вечір цієї суботи єпископ Віталій провів у колі Неокатехуменальної спільноти, розділивши з нею Хліб Життя у спільній Євхаристії, після чого настав час для щирої та відвертої розмови з її членами, під час якої кожен мав нагоду довірити своєму пастиреві свої турботи, поставити важливі питання, попросити поради і вислухати духовні настанови, необхідні для того, щоб мати сили долати перешкоди на обраному шляху християнина і члена Вселенської Церкви в усьому її різноманітті.
Завершилася канонічна візитація в урочистість Христа Царя Всесвіту — день, яким Церква завершує літургійний рік, щоби перейти у період Адвенту, очікування Божого Народження. Цей день був багатий на літургійні події та живе спілкування з членами католицької спільноти у катедрі: він розпочався з урочистої Святої Меси, після якої парафіян було запрошено залишитися для особистого спілкування зі своїм архіпастирем, щоби попросити благословення, почути духовну науку й отримати поради як щодо персонального, так і спільнотного розвитку духовного життя. Далі настав час Служби Божої за участі дітей та їхніх батьків — особливо цінний та втішний дар з огляду на демографічну кризу в Україні та світову духовну кризу. Цей дар нагадує, що надія не осоромить, і що навіть у найтемніші часи завжди є ті, хто сіють зерна життя та віри, щоби зібрати щедрий плід заради нашого спільного майбутнього.
Після спілкування з парафіяльними родинами та розмови з настоятелем, о.Віталієм Луковських, на плечах якого лежить тягар величезної відповідальності — керувати парафією при катедральному соборі так, щоби кожен голос був почутий, кожна духовна потреба була забезпечена і кожна рана зцілена — єпископ Віталій провів зустріч зі спільнотою «Новий Тавор». Це католицька харизматична спільнота Віднови у Святому Дусі, що веде активний спосіб духовного життя: організовує біблійні зустрічі, молитви прослави та нічні чування, ставлячи на чільне місце преображення серця кожної людини, щоби воно було готове відкритися назустріч Божому світлу.
Завершилася канонічна візитація зустріч з молоддю парафії, одним зі стовпів, на яких тримається активне та плідне парафіяльне життя у всіх його сферах.
Парафія св.Олександра щиро дякує своєму єпископу-ординарію за відкрите серце і за невтомну побудову мостів між собою та спільнотою — кожним її членом.
