МИТРОПОЛИТ МЕЧИСЛАВ МОКШИЦЬКИЙ: «ДЯКУЮ БОГУ ЗА ДАР ЖИТТЯ І СЛУЖІННЯ ЄПИСКОПА ЯНА»

Співчуття митрополита Мечислава Мокшицького, виконуючого обов'язки Голови Конференції єпископату України, з приводу смерті єпископа Яна Пурвінського

Ваше Преосвященство Єпископе Віталію!
Дорогі Брати і Сестри – учасники похоронної урочистості Єпископа Яна Пурвінського!
В Книзі Проповідника читаємо: " Усьому час-пора, і на все слушна хвилина під небом: час народитись і час померти..." (Проп 3, 1).
У цих словах ми ще раз знаходимо правду про життя кожної людини, а сьогодні ми промовляємо їх над труною світлої пам’яті Єпископа Яна Пурвінського, чиє земне життя закінчилось і перед яким відчинилися двері Батьківського Дому.

За Святим Апостолом Павлом можемо сказати й про єпископа Яна: боровся доброю борнею, скінчив біг - віру зберіг. Тому віримо, що вже приготований йому вінок справедливості. І наше переконання випливає з того, що він виконав своє служіння і не змарнував життя. Можемо засвідчити, що біблійний образ Доброго Пастиря ми бачили у його священичому та єпископському служінні. Він виконував його під час переслідування, обравши шлях священства. Чинив це з повним усвідомленням труднощів, які потрібно подолати для збереження віри та спільноти Церкви. У той час треба було багато мужності для того, щоб слідувати своєму покликанню. Він мав велику волю і силу характеру, щоб подолати багато перешкод і стати біля вівтаря Христа, проголошуючи єдину Істину, написану на сторінках Євангелія. Зробив це, коли багато хто насміхався з релігії і бачив в ній лише забобони та непотрібне нікому чаклунство. Але він бачив у релігії шлях до перемоги, він знав, що Воскресіння надійде.

Коли на початку березня ми святкували тридцяту річницю єпископських свячень в катедрі в Житомері, я порівняв Єпископа Яна з Мойсеєм, перед яким Бог поставив завдання вивести Обраний Народ з дому рабства і привести його до Обітованої Землі. Ми добре знаємо, наскільки важким було це завдання і скільки Мойсей працював для виконання Божої волі. Сьогодні я повторюю це порівняння біля труни єпископа Яна. Для Києво-Житомирської дієцезії він був Мойсеєм, який провів Божий народ від рабства комунізму до вільного сповідування віри. Я дуже глибоко вірю, що подібно до того, як Мойсей з гори Нево побачив красу Обітованої Землі, сьогодні він дивиться на свою дієцезію з Дому Отця, бачить її красу: віру, надію та любов.

Земне життя єпископа Яна закінчилося в особливий час – в Октаву Господнього Воскресіння. У ці дні в літургії ми чуємо чудову катехезу про живого Божого Сина. До цієї Великодньої катехези приєднався покійний єпископ Ян, який у вівторок, розпізнавши Ісуса, промовив як св. Марія Магдалина: «Раввуні – мій Учителю». Нехай цей Вчитель, Воскреслий Ісус Христос, прийме його добрі справи і, завдяки нашим молитвам, простить і пробачить все, що ми називаємо недосконалістю людини.

Єднаюся з усіма тими, кого смерть єпископа Яна наповнила сумом. Я вдячний усім, хто супроводжував єпископа протягом усього життя, і особливо на цьому останньому земному Пасхальному Триденні. Прийняті раніше обов'язки не дозволяють мені брати участь у похороні, але дозволяють єднатися духовно та звершити Святу Месу за нього, що я й роблю з великою вдячністю Богові за життя та служіння покійного Єпископа Яна Пурвінського.

Мечислав Мокшицький
Архієпископ Митрополит Львівський
в.о. Голови Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України