Наукова конференція присвячена 700-річчю повстання нашої дієцезії

В п’ятницю, 22 листопада в Інституті Релігійних наук Св. Томи Аквінського відбулася наукова конференція присвячена 700-річчю повстання Київсько-Житомирської дієцезії на тему: «700-річчя Київсько-Житомирської дієцезії Римсько-Католицької Церкви: сторінки історії і сьогодення». На конференції були присутні Його Преосвященство Апостольський Нунцій Клаудіо Ґуджеротті, Його Преосвященство ординарій нашої дієцезії єпископ Віталій Кривицький, єпископ-помічник Олександр Язловецький, посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький, а також інші доповідачі, учасники та семінаристи нашої дієцезіальної семінарії. В план конференції входили шість доповідей, дискусії та можливість поспілкуватися між собою в перервах.

                  Першу доповідь проголосив Апостольський Нунцій в Україні Клаудіо Ґуджеротті. Темою доповіді була: «Деякі роздуми про пастирські проблеми Римсько-Католицької Церкви в Україні». У першій частині лекції архієпископ Клаудіо говорив дещо про історію Римсько-Католицької Церкви в Україні. Особливим чином було підкреслено, що ХХ століття «було складним періодом як для греко- та і для римо-католиків в Україні». До цього часу ще жива «пам'ять про переслідування» з огляду на тих, котрі залишилися живі. Але мученики – нескінченний ресурс для Церкви. Також Його преосвященство звернув увагу на мультикультуралізм у римо-католицькій церкві України, в зв’язку з чим деякі католики відчувають себе спадкоємцями польської традиції, інші ж – прагнуть бути незалежними від неї. Водночас архієпископ вказав на небезпеку постійної «контемпляції минулого», оскільки тоді зростає ризик залишитися беззбройними перед викликами сучасності.
В другій частині своєї доповіді Апостольський Нунцій звернув увагу на відсутності наукових і пасторальних роздумів про вплив радянської атеїстичної ідеології на тих, які проживають в Україні. Зокрема було стверджено помилковість твердження про те, що з розпадом Радянського Союзу стали відсутні впливи радянської атеїстичної пропаганди. Зараз в Україні присутнє незнання змісту правд християнської віри і відсутність прагнення доповнити ці браки в культурі. Радянська пропаганда, хоча й старалася висміяти священників та релігію, все ж не була успішною. Було зазначено також про присутній в наш час елемент релігійної байдужості, особливим чином у віковій категорії 30-50 років. В третьому блоці архієпископ Клаудіо говорив про функціонування католицької церкви у цих політично визначених координатах. Католицька церква – єдина сила, яка може доповнити те, чого бракує державним і політичним структурам. Подібним чином на Заході у VIII-IX ст. повстало багато ініціатив та релігійних орденів, які робили набагато більше, ніж держава.

                     У другій доповіді кандидат історичних наук Олена Русіна говорила про історію та нові дослідницькі перспективи Київсько-Житомирської дієцезії. Було порушено тему боротьби українського народу з польською католицькою агресією, а також вказано на джерельну базу досліджень.
                  У наступній доповіді на тему «Іконографічні джерела до візуальної історії католицької церкви» к.і.н. Віталій Перкун підкреслив важливість іконографії у релігійному житті та релігійній свідомості, а також описав її тенденції та особливості розвитку у різні періоди історії.
                  Віктор Заславський у лекції на тему «Оновлена латинська Київська дієцезія у першій половині XVII століття: політичний та культурний вимір» описав стан римо-католицької церкви в Києві протягом цього періоду. Пан Віктор також наблизив нам поняття «Латинської Русі», яке поступово з’явилося у ті часи, особу Йосифа Верещинського та основні штрихи його діяльності. Крім того, було розкрито новий на ті часи феномен зміни конфесії.
                  Наталія Рубльова, к.і.н., ознайомила учасників зі станом католицизму в Україні в часи поділів Польщі та політики тотального контролю імператриці Катерини ІІ, а також описала вплив польських повстань 1830-31 та 1863 рр. на католицизм наших теренів.
                  В останній доповіді кандидат історичних наук Наталія Московченко описала особливості переслідування духовенства в часах комуністичного режиму.

семінарист Андрій Бучковський

Фото - Інститут Релігійних Наук св. Томи Аквінського