Похорон єпископа Яна Пурвінського: «ВІН БУВ СВІДКОМ ВІРИ, НАДІЇ ТА ЛЮБОВІ»

Сьогодні, у четвер 8 квітня 2021 р., у Житомирі відбувся похорон єпископа Яна Пурвінського.
Перед жалобними урочистостями зібрані чували на молитві, яка тривала від вівторка 6 квітня, коли тіло померлого єпископа повернулось до своєї катедри, до свого храму, де служив понад 40 років свого життя.
Похоронну Святу Месу очолив єпископ Віталій Кривицький. Розпочинаючи богослужіння, він сказав: «Протягом десятків років єпископ Ян збирав у цьому храмі вірних на молитву, очолював Пресвяту Євхаристію, був душпастирем для багатьох людей. Сьогодні він знову збирає нас біля Божого вівтаря, щоб пригадати нам про наш шлях, про скороминучість цього життя, пригадати ті слова, які можливо кожному з нас у своєму часі говорив. Ми з’єднані разом, щоб подякувати Господу за дар життя єпископа Яна, щоб випрошувати у Бога милосердя для померлого владики, щоб показати велич Святої Церкви, яка вміє за свого пастиря молитись, особливо сьогодні, коли проводжаємо його в останній шлях».








Проповідь виголосив єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Одесько- Симферопольський, довголітній єпископ - помічник Київсько - Житомирської дієцезії.
 Він підкреслив довіру єпископа Яна до Бога, якою було наповнене його життя та служіння. Крім того, його єпископське гасло «Spes nostra» (наша надія) втілювалось у життя через щоденну довіру до Богородиці. Так, коли Ян Пурвінський тільки приїхав до Житомирської катедри – він дуже зрадів, що на даху при вході до храму, його «зустрічала» фігура Богородиці. Це був для нього вагомий знак і причина великої радості.
Особливо близькою серцю єпископа Пурвінського була ідея створення дієцезіальної семінарії у Ворзелі, і справа повернення храму св. Йоана з Дуклі вірянам й передання його під опіку францисканців.
Прикладом для наслідування єпископ Ян вважав св. Йоана Павла ІІ, якого він дуже любив, перечитував його повчання та енцикліки. Коли Йоан Павло ІІ помирав, то прошепотів, що відчуває велику радість. «Я впевнений, що єпископ Ян так само це відчував».
Підсумовуючи, єпископ Станіслав сказав: «Єпископе Яне, дякую тобі за твоє служіння, терпеливість, твій приклад і вірність Богу та Церкві».










Після Причастя розпочалися останні похоронні обряди. Від вівтаря лунали прощальні слова Церкви.
Єпископ Віталій Скомаровський, прочитав лист співчуття від Папи Франциска та Кардинала П’єтро Пароліна Державного Секретаря.
Лист співчуття від митрополита Мєчислава Мокшицького, який, на жаль, не зміг бути присутнім на похоронних урочистостях. зачитав єпископ Едвард Кава.
Слова співчуття й підтримки пролунали від єпископату й вірних греко-католиків. Їх виголосив єпископ УГКЦ Степан Сус.
Подячні слова від представників Чоловічих та Жіночих Орденів, слова вдячності від священників дієцезії виголосив о. Віталій Безшкурий, який проводжав єпископа Яна до лікарні та був поруч з ним до останнього. Він подякував єпископу Яну за те, що протягом довгих років був пастирем, батьком, підтримкою для парафіян, духовенства.Отець Віталій також подякував всім сестрам-монахиням, мирянам та медикам, які товаришували єпископу в останні дні його життя. "Для житомирян Катедра є як Мати, а Ви єпископе Яне як Батько для дієцезії"..
Представник Польської Амбасади прочитав лист - співчуття від президента Польської Республіки Анджея Дуди.

«Твоє тіло було храмам Святого Духа; нехай Бог прийме тебе у свою славу», — промовив єпископ Віталій формулу поховання, після того, як було відспівано прощальний гімн. Труну з тілом покійного винесли з храму та поховали  біля катедри, поруч із його могилою стоїть фігура Воскреслого Ісуса Христа




По-людськи важко усвідомити і сказати «прощавай, наш Отець Ян», але ми промовляємо “до зустрічі у Небі!”
Обряд поховання єпископа Яна Пурвінського ФОТОГАЛЕРЕЯ