Сім днів на тиждень, без вихідних і дистанції у серцях, працівники та волонтери Карітас-Спес служать людям у Житомирі, Києві, Черкасах, Чернігові, Ніжині, Любарі, Бердичеві, Коростені. Кожен із них — це історія служіння, добра і тихої жертовності. І саме тому ця субота стала особливою.
Днем, коли вся Карітасівська родина нарешті змогла зібратися разом.
Не поспіх, не робота, не плани — а спільнота. Тепло зустрічей. Голоси, які знайомі, але так рідко звучать в одному місці. Можливість подивитися одне одному в очі й відчути: ми не самі. Ми — частина великої місії любові.
Ворзельська семінарія стала домом, бо саме тут, у тихому й захищеному просторі семінарії, відбулася Різдвяна Служба Божа, яку очолив єпископ Віталій Кривицький у співслужінні зі священниками Карітас-Спес - з директором фонду о. Віталієм Умінським, о. Андрієм Педаєм, о. Сергієм Кагановичем та о. Анатолієм Монжиєвським.
У словах, у молитві, в Євхаристії звучало те, що важко передати звичайними фразами:
Бог народжується там, де люди дарують себе іншим.
Під час представлення проєктів стало по-справжньому видно те, що зазвичай приховане у щоденній роботі:
як багато добрих рук, сердець і талантів творять одну справу.
Наче пазл, у якому кожна частинка важлива.
Наче світло, яке розростається, торкаючись нових людей.
Те, що хтось робить у Житомирі, доповнює те, що робиться у Черкасах.
Те, що відбувається в Києві, підтримує те, що відбувається у Любарі.
Усі разом створюють велику історію, в якій ім’я — Любов і Надія.
Ділення оплатком це було найбільш зворушливим моментом дня.
Оплаток — крихкий, ніжний, білий — але саме він об’єднує так сильно.
У цьому жесті — бажання миру.
У словах — вдячність і пробачення.
У поглядах — розуміння, яке не потребує багато фраз.
І кожен знав: ці слова добра, сказані сьогодні, підуть з ними у ті місця, де іноді важко, де потрібна витривалість і тиха сила.
Після частування всі співали — щиро, голосно, разом.
Українські колядки й народні пісні ніби зшивали різні міста, різні історії, різні досвіди в одну велику родину.
У ці хвилини особливо відчувалося:
Дієцезіальний Благодійний Фонд Карітас-Спес — це не просто організація. Це спільнота людей, які несуть світло.
Цей день залишиться в серці надовго, бо в ньому було все:
молитва, добрі слова, ділення, сльози радості, сміх, обійми, співи й відчуття, що ми разом.
І з цієї єдності народжується сила — сила йти далі і служити тим, хто найбільше цього потребує.
фото - Олена Метельська, ДБФ Карітас - Спес Київсько- Житомирської дієцезії