Увесь спектр емоцій і почуттів, які наразі переживає світ, і наша країна в ньому, важко описати словами. Це і страх, і біль, і збентеження, і бунт, і неготовність прийняти речі такими, якими вони є. Але в економічно потужних країнах людські емоції сконцентровані, передусім, на страху за власне життя та життя рідних.
В Україні ситуація дещо інша.
Бо не те, щоб людей не страхала статистика смертей і агресивний перебіг хвороби. Вони би упокорилися і пересиділи цей час вдома. Та багатьом родинам «сидиться» гірко. Бо в прямому сенсі немає що їсти.
Не від хорошого – ох, не від хорошого життя! – йде, наприклад, мама з донькою десятки кілометрів до нашого Фонду з села, з яким віднедавна немає жодного транспортного сполучення, а водії автомобілів не поспішають брати незнайомих пасажирів.
Директор ДБФ «Карітас-Спес» отець Віталій Умінський добре знає усіх набувачів допомоги нашого Фонду. Знає, бо сам ретельно перевіряв надану інформацію, сам навідував родини, аби убезпечитись від людей непорядних і нечесних.
Отже, знаючи напевно, що вони не мають фінансової можливості добратися до офісу самостійно, завантажив авто пакунками з продуктами та одягом і почав об’їжджати своїх, так би мовити, підопічних.
Це родини багатодітні.
Це родини, які нещодавно змінили місце проживання, власним житлом ще не розжилися, і роботу знайти не встигли.
Це жінки, які, на жаль, змушені були втекти від домашнього насильства і зараз, як можуть, налагоджують своє життя.
Є такі місця на мапі нашої дієцезії, де концентрується забагато дитячих страждань. З Брусиловом нас пов’язує давня історія славних і плідних на добро справ. Аби осягнути всіх потребуючих дітей, ми не один рік прекрасно співпрацюємо з Дияконією Милосердя з Домашньої Церкви. Саме в Брусилові проводилися зустрічі зі святим Миколаєм, саме в Брусилів завозилося багато одягу. Саме в Брусилові кілька років поспіль реалізовуються масштабні акції по євангелізації та допомозі місцевим діточкам.
Звісно, подібні діти та подібні історії є в кожному містечку. Різниця в тім, що в Брусилові проживає пречудова людина – місцева вчителька, парафіянка тамтешньої парафії, пані Анна Сломовська. Саме вона вболіває за ніби то чужих для неї дітей всім серцем, стукає в усі двері, аби їм допомогти, і саме вона давненько звернулася до нашого Фонду з детальною розповіддю про кожну дитину.
Що ж… Якщо карантин не дозволив нам у звичний спосіб пережити Великий Піст, то ми це зробили у незвичний, але не менш гарний спосіб.
Саме час пригадати найдобрішим словом вдячності численну спільноту карітасівських добродіїв.
Хто вони?
Та звичайні люди, які довіряють нашому Фонду, довіряють нашій Церкві, регулярно читають наші детальні фотозвіти та дописи про витрачені кошти.
Повірили один раз – і діють регулярно! З початком карантину на рахунок Фонду почали перераховувати кошти наші чудові помічники, читачі нашої сторінки, знайомі і зовсім незнайомі люди!
На момент поїздки в Брусилів, отець Віталій закупив продуктів на суму близько 9 000 гривень!
А вмілі господині з Дияконії Милосердя, які раніше готували школярикам смачнючі обіди, цьогоріч напекли запашних великодніх пасочок.
Того дня отець Віталій Умінський завантажив авто під стелю торбами і пакетами, і у супроводі пані Анни почав навідувати тих самих школяриків та їхніх батьків.
Ми всі живемо в реальному світі і знаємо, скільки треба виходити-вистояти в чергах нашим незаможним співвітчизникам чи літнім людям, аби отримати безоплатну дещицю якоїсь допомоги від держави. На жаль, часто акція, що анонсується, як благодійна, перетворюється в процес приниження людської старості і гідності.
В «Карітас-Спес» все відбувається з точністю до навпаки – неочікувано приїжджає директор Фонду, отець Віталій, несподівано вивантажує торби з допомогою, молиться і благословляє родину, розмовляє максимально делікатно, аби нікого не зранити і не образити.
Дорогі наші друзі, помічники, добродії!
Ми безустанно дякуємо Богові за вас! За вашу відкритість на добрі справи, за жертовність попри кризу, за готовність фізично працювати попри безліч власних справ!
В той час, коли – теоретично – наш Фонд мав бути зачиненим до кращих часів, він, навпаки, працює на повну, нарощує оберти і охоплює все більше людей у потребі.
Молимось та діємо!