Свята Меса на Польському кладовищі у Житомирі

«Сьогоднішній день, нагадує нам, що метою нашого існування є не смерть, а Рай. Святі, друзі Божі, запевняють нас, що ця обітниця незрадлива. У своєму земному існуванні вони насправді жили у глибокій єдності з Богом, так сильно, що стали до Нього подібними. В обличчі найменших і погорджених вони бачили обличчя Бога, а тепер споглядають його лице в лице в його славній красі»...Папа Франциск
2 листопада на Польському кладовищі м. Житомира на Святу Месу зібралося багато парафіян з цілого міста. Св. Месу очолив єпископ Віталій Кривицький. Присутніми були також священики, сестри, семінаристи ВДС.
Під час проповіді єпископ пригадав, що померлі вже не можуть допомогти собі самі, але чекають нашої молитви та жертви. Сьогодні, коли визнаємо свою віру в воскресіння мертвих – молимось за тих, хто чекає від нас допомоги. Вони вже живуть. Живуть вічно. Помираємо – саме ми, а вірні померлі оглядають обличчя Бога Живого.
Пам'ятаймо у молитві за наших померлих, рідних та близьких, єпископів, священників, а також всіх тих, хто загинув захищаючи нашу Батьківщину.


Історична довідка:
Польське кладовище є пам'ятником архітектури XIX століття і одне з найстаріших польських некрополів України, нарівні з відомим Личаківським у Львові. Ділянка під кладовище була куплена на території Нової Рудні (нині вулиця Короленка) в 1799 році. Засновано в 1801 році. Кладовище відомо фамільними похованнями відомих шляхетних династій Домбровських, Манюшко, Чацких. Тут знаходяться могили першого польського військового льотчика, загиблого в бою, Броніслава Мацієвича; всесвітньо відомого композитора та піаніста, учня Ференца Ліста Юліуша Зарембського; почесного громадянина Житомира генерала Владислава Прессер; художника-академіка Леонардо Страшинського; учасника Кримської війни 1853 - 1856 років генерал-майора В.В. Качинського; купця 2-ї гільдії Тайбер Рудольфа Карловича та інших видатних діячів. Біля нещодавно відреставрованої каплиці Святого Станіслава, побудованої в 1841 - 1846 роках і зруйнованої під час Другої світової війни, знаходяться поховання католицького духовенства, починаючи з середини позаминулого століття. Поруч з величним пам'ятником єпископу Антонії Каролю Недзляковскому є скромна могила жертви сталінського терору священика Анджея Федуковича.