У храмі святого Вацлава в Житомирі відбулось парафіяльне свято. Урочисту подію відвідала дуже велика кількість гостей. Службу очолив єпископ Ян Пурвінський у співслужінні з зібраними священиками.
Заглянемо трошки в історію, що ми знаємо про цього святого?
Вацлав (Венцеслав) був сином князя Вратислава та язичниці Драгомири. Хлопця, що в 13-річному віці залишився без батька, виховала його бабка (мати батька), свята Людмила, у християнській вірі. Його мати Драгомира була дуже невдоволена впливом свекрухи на сина й переслідувала її, відтак Людмилі довелося переховуватися в замку Тетин. Проте, матері не вдалося повернути сина Вацлава до поганства. Вже змалку він відзначався побожністю.
Ставши князем, Вацлав узявся запроваджувати християнство у чеських землях. 925 року в Празі він збудував церкву-ротонду на честь святого Віта (перший храм на місці Празького Собору Святого Віта), чию правицю Вацлавові подарував східнофранкський (германський) король Генріх I Птахолов. З останнім чеський князь мав добрі стосунки і визнавав його своїм сюзереном.
Молодшого брата Болеслава виховала мати язичником. Жадаючи захопити престол, він намовив проти Вацлава шлехетних вельмож, чимало з яких продовжували сповідувати віру в язичницьких богів, і скоїв братовбивство, що в ті часи було поширеним методом усунення конкурентів у боротьбі за владу.
Вацлав був убитий Болеславом та його спільниками. Прикметно, що згодом Болеслав розкаявся у скоєному, адже в день убивства в нього народився син, якого він назвав Страхквасом, що означало «страшний бенкет». Болеслав також дав обітницю посвятити сина служінню Богові.
Вацлав користувався великою любов'ю свого народу, і після смерті його канонізувала Церква. Він став небесним заступником Чехії.
Звісно ж, це свято нагадує і про минулі події, які переживала парафія. Цей костел, який розташований на окраїні Житомира, дарує надію та віру усім, що заблукали. Саме єпископ Ян дав дозвіл на відновлення парафії, яка в 2001 році почала старання про повернення святині, що використосувалась не за призначенням.
Для багатьох католиків району Крошня – це є те місце, куди можуть приходити, щоб прийняти Ісуса в Святому Причасті, посповідатися і таким чином ще ближче пізнати Господа. Безмежна дяка і пошана всім тим людям та священикам, які, «будували» Господній храм та підтримували його своїми постійними молитвами та особистими жертвами.