«Наприкінці року Церква запрошує нас покласти все перед Господом, ввірившись Його Провидінню і просячи Його, щоб у прийдешні дні в нас і навколо нас оновилися чудеса Його благодаті та милосердя», — сказав Папа Лев XIV під час останньої загальної аудієнції 31 грудня на площі Святого Петра. — Сьогодні ми покликані замислитися над тим, що Господь зробив для нас протягом року, що минув, а також зробити чесний іспит совісті, оцінити нашу відповідь на Його дари і попросити прощення за всі моменти, коли ми не зуміли цінувати Його натхнення і якнайкраще використати таланти, які Він нам довірив», – мовив Лев XIV.
З таким же посланням в останній день року прийшли до вірних й архіпастирі Київсько-Житомирської дієцезії: єпископ-ординарій Віталій Кривицький і єпископ-помічник Олександр Язловецький, що відправили подячну Святу Месу на завершення року у київській катедрі святого Олександра.
«Життя у світлі Бога», — такою була чільна тема проповіді, з якою звернувся до вірних єпископ Віталій вже сьогодні, у перший день нового 2026 року, в урочистість Пресвятої Богородиці Марії. Його духовні настанови вірним на прийдешній рік глибоко перегукувалися з посланням верховного понтифіка: увійти у новий рік з розплющеними очима, зі щирим іспитом сумління та довірою до Бога, просячи Його про дар мудрості.
«Мудрість — це вміння бачити речі очима Бога, дивитися Його очима і оцінювати Його критеріями», — наголосив владика, підкреслюючи, що ми завжди маємо, тверезо оцінюючи свої слабкості, просити Бога навчити нас аналізувати й розпізнавати речі розумом — і вміти слухати, що Він нам відповідає.
«Це подібно до вміння дитини брати приклад з батька. Недостатньо просто на словах називати Бога Отцем — Його слід слухати як батька. Недостатньо просто називати Марію — Матір'ю, заступницею християн і просити про допомогу; треба вміти слухати Її і чути Її слова», — підкреслив він, посилаючись на слова Марії у Кані Галилейській: «Що лише скаже вам — робіть».
У світлі Року Надії, що завершився, залишивши по собі рясні й щедрі духовні плоди, єпископ Віталій нагадав про необхідність увійти у новий рік з молитвою про справедливий мир, просячи Господа, щоб Він влаштував усе згідно зі своїм провіденційним задумом.
«Хтось часом може сказати: ну так ми вже стільки разів молилися й молимося, ми молимося про мир щодня і щороку, ми молилися про нього навіть до повномасштабного вторгнення, проте війна триває вже стільки років і не закінчується. Хочу нагадати, що ми живемо не на такій землі, яку Господь створив із самого початку. Ми живемо на землі, якої торкнувся первородний рік, тому наш світ породжує біль, а біль породжує сльози. Ми мусимо пам'ятати, що перебуватимемо тут аж до самого переходу у вічність, а тому покликані до боротьби за мир — до молитовної у тому числі, — нагадав єпископ. — Так, можливо з часом надія втрачається, але глибоко у своєму серці ми знаємо: ця війна закінчиться. Настане мир — у тій чи іншій формі — і ми молимося, щоб він був справедливим».
Завершуючи Рік Надії, владика Віталій закликав до неустанної молитви за українських військових, що стоять на захисті Батьківщини, виборюючи цей мир на межі власних сил та витривалості, а також за політиків, які зі свого боку намагаються добитися настання миру.
«Молімося також, щоб мир, про який йдеться, запанував не десь там далеко, у місцях політичних перемовин. Молімося, щоб цей мир насамперед запанував у серці кожного з нас», — наголосив він.
Наприкінці проповіді єпископ Віталій закликав усіх вірних розпочати новий рік із певного моніторингу свого духовного життя, який має тривати протягом року.
«Протягом цілого року ми будемо співставляти деякі речі. Тому пропоную вже зараз десь собі занотувати, що наприкінці 2026 року ми маємо зробити підсумки — не обов'язково у соціальних мережах, але для самих себе. Чи був цей рік насправді Господнім роком — пам'ятаєте, до року ми часто дописуємо, скажімо "2026 рік Господній", адже Бог дає нам рік для того, щоб ми щось зробили. Я закликаю кожного з вас зробити це осібно для себе — і потім підбити підсумки».