Міжнародна Апостольська Конгрегація
Дім, яких дуже багато на вулицях містечка. Він зовсім не відрізняється від інших. А у ньому – родина. Йосип, працюючи теслею, сумирний робітник, справедлива, благородна людина, годувальник Сина Божого та Богоматері. Мати – Марія, віддана домашнім турботам, навчала малого Ісуса говорити, вела Його до храму, молилась разом з Ним Псалмами, беззастережно вірила в усі Божі Слова та зберігала їх у своєму серці. Ісус протягом тридцяти років жив і працював у Назареті. Мало хто Його знав. Він зростав у своїй сім'ї мудрістю й літами в атмосфері миру і любові, виконуючи волю Отця.
Три серця – Ісуса, Марії та Йосипа билися у Назареті одним ритмом: любові, єдності та прославлення Бога.
Свята Родина вчить нас, як довіряти Божій любові в повсякденному житті, незалежно від того наскільки розуміємо Бога і те, що з нами відбувається. А також вона вчить нас, як на Любов відповідати любов’ю.
Чудову таїну Святої Родини Божий Дух відкрив у житті Франциски Сєдліскої.
У 1875р., заснувала у Римі Згромадження Сестер Найсвятішої Родини з Назарету. Її бажанням було, щоб Згромадження поширювало на землі Царство Божої Любові, яке Ісус приніс з неба на землю.
Франциска Сєдліска - Марія від Господа Ісуса Доброго Пастиря народилася 12 листопада 1842 року в Рошковій Волі, землі мазовецькій, як єдина дочка заможної поміщицької родини. Батько, Адольф Сєдліскі, був власником обширних земель, мати – Цецилія, була дочкою Йосифа Олексія Моравського, головного директора Комісії Урядових Доходів і Казни у Варшаві. Дитинство й ранню юність вона щасливо провела частково в Жджарах, частково у Варшаві в палаці дідуся Моравсьського. Дивною річчю, яку можна приписати виключно Божій благодаті, була спочатку велика туга за вищим добром, а потім гаряча побожність малої Франциски, не зважаючи на те що релігійно байдужими - „Бог не був Господом у нашому домі”, - як потім сама визнає.
Виховувалась виключно в родинному середовищі й, згідно з прийняти у ті часи в поміщицьких сферах звичаєм, отримувала навчання вдома. Франциска здобула ґрунтовну й усесторонню освіту, добре володіння іноземними мовами й латиною. З замилуванням віддавалась музиці, до котрої мала великі здібності. У цей час мала все сердечне богослужіння до Пресвятої Матері й відчувала, ким для її душі є Святий Дух. Незвичайним переживанням для дванадцятирічної Франциски було її І Святе Причастя й таїнство Миропомазання. Вже тоді назавжди віддала себе Богові. З дитинства думала про чернече життя, а передусім постійно прагнула поглиблювати внутрішнє життя, щораз тісніше поєднатися з Господом Ісусом. 20-ті 30-ті роки були для неї періодом багатьох духовних і фізичних страждань. Щоб досягнути мети, в якій уже бачила Божу Волю для себе, мусила багато чого подолати, а передусім спротив родини, особливо батька, котрий, бачачи майбутнє і щастя своєї улюбленої дочки в багатому заміжжі, не хотів чути про монастир і втягнув її у вир світського життя. З величезною мужністю Франциска опиралася цьому, а своєю незламною, а водночас повної доброти поставою перемогла опір батька й навіть отримала благодать його навернення. 1873 рік став у її житті переломним роком: уже може стати черницею. Тому на руки о. Леонарда складає обіти, однак вона здивована виявленою їй у той час через сповідника Божою Волею: має заснувати нову чернечу Родину. Щоб розпочати довірену їй справу, вона поїхала за згодою і дозволом до Риму, до Святішого Отця.
Після отримання від тогочасного папи Пія ІХ особливого благословення й навіть заохочення, впевнена таким чином у Божій Волі, вже не зважаючи на жодні труднощі, нестачу фізичних сил і брак досвіду, з усією ревністю і властивою їй енергією віддалась організації нового Згромадження. Його засновником, однак, завжди вважала Бога, а себе – вбогим і слабким знаряддя в Його руці. Покровителькою і Взірцем для Згромадження обрала Пресвяту Родину з Назарету.
Перший постійний чернечий дім було засновано в Римі в 1875 році. Незабаром також повстали доми в Польщі, Франції, Англії, а особливо найчисельніші з 1885 року в Америці, де Сестри на заклик Церкви поспішили на допомогу родичам. Там повстали Будинки Дитини, дитячі притулки, лікарні, різного рівня школи.
Особливим апостольським завдання Мати-Засвновниця обрала турботу про родину, про її релігійне й моральне відродження.
Марія від Господа Ісуса Доброго Пастиря померла в Римі 21.ХІ.1902 року у славі святості. 23 квітня 1989 року Папа Римський Йоан Павло II зарахував до лику блаженних Молитва за заступництвом блаженної Марії від Господа Ісуса Доброго Пастиря:
Пресвята Трійце, прославляємо Тебе і дякуємо за приклад, який нам дала Твоя слугиня – блаженна Марія від Господа Ісуса Доброго Пастиря, наслідуючи життя й чесноти Святої Родини з Назарету. Даруй нам ту благодать, про яку просимо за її заступництвом, на більшу Твою славу, освячення душ і поширення Твого Царства на землі. Амінь.
Блаженна Маріє від Ісуса Доброго Пастиря молись за нас
Як Сестри Святої Родини з Назарету ми покликані поширювати Боже Царство Любові поміж собою й посеред інших, наслідуючи Ісуса, Марію та Йосифа, життя котрих було зосереджене на любові Бога і любові один до одного. Даємо свідчення цієї любові через цілковите віддання себе служінню Церкві, особливо місії стосовно родини. Оточуємо духовною підтримкою родини й несемо їм допомогу через виховну роботу в дитячих садках і школах, у домах самітної матері, закладах опіки. Туди, де працюємо, намагаємося вносити атмосферу Назарету й на зразок Святої Родини творити Дім, в якому панує Царство Божої Любові.
В усіх наших домах молимося за родини.
Сьогодні назаретанки моляться і працюють у багатьох державах світу, у тому числі: у США, Пуерто-Рико, Англії, Франції, Італії, Польщі, Росії, Білорусії, Україні, Казахстані, в Ізраїлі, на Філіппінах, Австралії.
НАШІ АДРЕСИ вУкраїні:
бульв. Перова, 16а, кв.13
02125 м. Київ,
Тел.: (044) 5144804
nazaretkijow@tlen.pl
29 вересня сестри Пресвятої Родини з Назарету дякували Богу за 25 років служіння в Україні. Урочисту Святу Месу в храмі Марії Матері Церкви у Києві очолив єпископ Едвард Кава, а також священики, які працювали та працюють з сестрами.